Вiдкриваються навстiж дверi
Я пірнаю у молоко
Спека в скроні вогнем гамселить
Росяніє дощем чоло
Неможливість набралась сили
Крізь тяжіння гарячих тіл
Де й кого так нещадно гріли
У щедротах жаги Світил
Міражами доріг пустелі
Розливається білий день
У повітрі мазки пастелі
Безкінечна безмежність дзен
10.08.2015
Свидетельство о публикации №115081103307