На богомолье иду в березовые рощи,
где пахнет грибом, спрятанным в листве,
питаю светлые радости свои воочию,
которых никогда не было в городе.
Медленно иду сквозь нежность травы,
она привечает ласково, почтительно,
это только в городе с ней все на ВЫ.
а здесь - иначе, здесь - все выдержано.
Трепещет лист, чуткий, как радар,
в березовом весеннем цвете,
кладу искупление на земной алтарь,
за всех за нас Всевышнего молю на свете.
На прощу йду...
Инна Приходько
На прощу йду в березові гаї,
де пахне грибом, схованим у листі,
плекаю світлі радощі свої,
яких ніколи не було у місті.
Повільно йду крізь пестощі трави,
вони голублять лагідно, уклінно,
це тільки в місті з ними всі на ВИ.
а тут - інакше, тут - усе незмінно.
Тріпоче лист, чутливий, мов радар,
в березовім розвесненім розмаї,
кладу спокуту на земний вівтар,
за всіх за нас Всевишнього благаю.
На богомолье иду...
© Copyright: Наталья Беляева Ерух, 2015
Свидетельство о публикации №115081102858
Свидетельство о публикации №115081102858
Рецензии