РокИ, рокИ

Донедавна був "совою",
                "жайвором" тепер я став. -
Умиваюся росою
                з трав цілющих і з отав.
Раннє сонечко стрічаю;
                серце "дріб'язком" не рву...
А дружину величаю -
                вже бабусею зову.

РокИ, рокИ... -  всі неповторні.
      СтежкИ, стежкИ... - червоні й чорні.
І цвіт весни, і цвіт кохання...
                Любов, що перша і остання.

Я дитинство пригадаю,
                в мріях з юністю "пройдусь"... -
Наче в казці побуваю
                чи в минуле повернусь.
Що бажалось, що збулося..,
                досі ще чого нема...
...А засніжене волосся -
                то не значить, що - зима...

Наші діти і онуки... -
                наших доль найперша суть -
нам і радості, і мУки
                ще багато принесуть...
Це тепер.., а що потому... -
                чим нас вразить майбуття?
...Як душа відчує втому -
                прощавай земне життя.

РокИ, рокИ... -  всі неповторні.