Еквілібристика над безоднею...
Ми вірим в краще, тішимось в ілюзії,
Знаходим думи, мрії безкінечнії,
Що може драма, як надії злодії,
Немов безодня, зліплені з проекції.
Ми хочем "чогось", особливо гостро,
Хоч бачимо обличчя інфантильних драм,
І час змінитися, рішуче, кардинально,
Та безкінечний вир надій безжальний до людей.
У кожній дії у душі живе майбутнє,
І більшість цих майбутніх є примарність побажань,
І ми крокуємо над бездною стежиной,
Ходьбою жвавою еквілібристичних виправдань.
Эквилибристика над пропастью... укр
© Copyright: Злата Боголюбова, 2015
Свидетельство о публикации №115081004622
Свидетельство о публикации №115081004622
Рецензии