Як швидко лiто промайнуло...
Знов осінь - з хмарами, з дощем...
Частіше згадую минуле,
тривожний чую серця щем.
Частіше думаю про зиму -
шалений вітер, холод, лід...
А щастя... - все ще ходить мимо,
хоч вже мені й немало літ.
Надія жевріє світанком,
живе в мелодіях пісень... -
Я жду. Я вірю, що над ганком
зійдЕ і мій веснЯний день.
Свидетельство о публикации №115081003158