На городі бур’яни,
Хазяїв немає,
Де ж поділися вони?
Вітра він питає.
Я ж їх завше годував
Хлібом й овочами,
Хазяїв я добре знав
І дружив роками.
Вітер сумно відповів,
Я їх пам’ятаю
Як пасли вони корів,
Ще з дитинства знаю.
Та поїхали вони
В місто із синами,
Це було ще восени,
Плакав я дощами.
А город у бур’янах
Більше вітра не питає,
Бо зірвало в нього дах,
Що робить не знає.
Чи служити бур’янам,
А чи може годі,
А чи новим хазяям,
Де ж вони сьогодні?
Так минає третій рік
Як город чекає,
Що знайдеться чоловік
І про все подбає.
Щоб город знов годував
Хлібом й овочами
Й від людей подяку мав,
Як було роками.
Не лишайте свій город
З різної причини
Без господарських турбот
Іншої людини.
09.08.15.
Город
© Copyright: Георгий Грищенко, 2015
Свидетельство о публикации №115080902377
Свидетельство о публикации №115080902377
Рецензии