Ти – це літо, яскрава пора.
Я – це осінь похмура і сива.
Стали різними. Казка була,
Та знайшов ти нову королівну.
І відкриті тобі всі світи,
Є родина – що більше бажати?
Я ж – країна нерідна, куди
І в думках ти не хочеш вертати.
І не думаєш де б був наш дім,
Скільки літ було б нашій дитині.
Та й нащо тобі всі ці "якби",
Якщо маєш ти власного сина?
Я минулим пропахла наскрізь –
Ти ж упевнено йдеш у майбутнє.
Ти пливеш по ріці з моїх сліз
На човні у життя безтурботне.
Ти-це лiто
© Copyright: Елена Макарчук, 2015
Свидетельство о публикации №115080707948
Свидетельство о публикации №115080707948
Рецензии