***
В руках гаряча ароматна чашка,
лишає у роті присмак терпкий.
Та без неї, на одинці з собою важко!
І знову душа потребує дощу,
у голові заплутаних думок серпантин.
Щось пригадаю й залишу, а щось— відпущу...
у цій кімнаті сотні дверей, невже вихід тільки один?
ледь тепле скло — останній ковток.
Не знаю куди, як маленька дитина.
Все моє тіло пронизує ток,
минає секунда, хвилина, година..
А відповідь де?!обіцяла прийти,
та досі не чутно стуку підборів.
У мого корабля скоро зіржавіють гвинти
і я потону у цьому морі.
Губи від кави солодко-гіркі....
(с)ДаЛін
Свидетельство о публикации №115080705579