Зрiдненi! Перевод Светланы Груздевой

Не ідеала я шукала, і не ідола,
Строчка знаходила, паганку - швидко кидала…
Блукала довго у лісах, топтала мочари,
Дійшла до поля, там у  гречку ледь не вскочила…

Але вберіг мій світлий ангел-крила білії,
Доніс по хмарах  кришталево-сніжну лілію,
Поклав на руки, що просили особливого:
«Хай буде все у ній: веселка в такт зі зливою,

І заметіль з пісків і снігу,  й сонце з хмарами,
Характер лагідний, та очі в дружбі з чарами,
А ще - живе хай як востаннє й посміхається,
І все, що хоче, робить швидко, не вагається,

Та без помилок обирає,  що цінніше є!
Як не радіти: почуття знайшов у ній своє!
Ось, на долоні пританцьовує, затійниця,
Не бійся, пальці не зігнуться, не закриються…

Твоя тендітність сопілкова живить піснею,
Яку заслухаю до днів останніх, різную!»
От і живу на тій  долоні, бачить  рід в  мені.
Не ідеальні нам потрібні – душі зріднені!
(6.08.15)

Перевод Светланы Груздевой -
http://www.stihi.ru/2015/08/07/7236

Не идеала я искала и не идола,
Строчка найду или поганку – только видела!
Бродила долго я в лесах и в топях топала,
Дошла до поля…дело «швах» – и там нет тополя!

Но уберёг мой светлый ангел крылья длинные,
Донёс сквозь тучи он кристально-снежной лилию,
Вложилось в руки, что просилось – сверхбылинное –
«Пусть будет всё у ней:  и радугой, и с ливнями,

Песчаный вихрь, и снежный залп, и солнце с тучами,
Характер ласковый и очи – в мире лучшие.
Способна жить, как наперёд, – пусть усмехается
И всё, что хочет, с ходу влёт – не сомневается…

Не ошибается пусть в выборе, что ценное!..
И очень рад был чувство в ней найти нетленное!
Вот –  на ладони  – танцовщи'цей…беспокоится!
Не бойся:  пальцы не согнутся, не закроются!..

Её свирельность,  нежность стана – чудо-праздничны,
И до креста я слушать стану песни разные!»…
Теперь живу я на ладони: вроде, просто так…
Не идеальный нужен в доме – духом  родственный!