вишенька... - из С. Груздевой

           Поэтический  перевод  с  русского: http://www.stihi.ru/2015/08/06/356


А  зорі  близько  так
рясними  низками...
А  серцю  холодно 
між  їх  угідь...
Зіниці  Воланда
між  зір  виблискують,
нехай  не  золото,
та  вже  й  не  мідь...

І  верст  –  неміряно...
В  думках  завіяна,
осяйна  місяцем
твоя  печаль...
А  світло  зоряне 
в  небеснім  млинові
із  часом  меншає,
та  все  ж  –  кришталь...

Та  скалка-крихітка  –
дарунком  вищим  тим,
коли  пройшли  роки
її  чекань...
У  голках  інію
остання  вишенька
зірветься  з  гілочки 
сумних  прощань...


          Оригинал:
     А  звёзды  близко  так...
       Светлана  Груздева.

А звёзды близко так
Свисают низками…
Но сердцу холодно
На них смотреть…
Зрачки ли Воланда
Иль брошь приколота:
Пускай не золото,
Но и не медь…

И вёрст за тысячу,
Далёко, светится,
Облита месяцем,
Твоя печаль…
Свеча погаснет ли,
Всё перемелется?..
Но, может, теплится,
Хоть у плеча...

Она, неяркая,
Была б подарком мне,
Совсем не лишняя,
Коль не просить...
Хоть и застывшею
Из воска вишнею,
Да всё ж не «бывшею»...
Мой Бог, спаси…