…хіба не чуєш ти свого минулого?
може не хочеш нині бачитися з ним?..
але ж воно змогло відтяти твоє серце
і душу в сни німі забрати із собою?..
не молиш про повернення, не ждеш?..
тоді не злись на тишу, в час безсоння,
коли прийде вже відповідь сама,
від розпачу й страждання відречись
і стане тобі милим, любим світ,
і ти зустрінешся з коханням,
подивишся у очі, промовчиш…
що почуття сильніші сліз і слів?..
бо ж не навчилась пробачати,
і вибачатись не навчилась ти!..
колись навчишся й ти...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115080701245
Свидетельство о публикации №115080701245
Рецензии
