Любові коріння росте із бруківки,
і стомлено градом падає піт.
Ти хочеш нарешті забути помилки
людей, що нахабно сповільнюють хід.
Облиш подарунки і теплі слова.
Вони, насправді, ілюзія кари.
Палкий автомат і холодна трава,
а вдома ночами очікує мати.
Їй тільки цікаве, чи мій син живий,
у полі, у місті, в якому окопі?
І нервів її вартий кожен із нас,
питання лише материнської долі.
Чи вистачить нервів, чи в змозі дойти,
повзти чи кульгати ногою?
Полишені люди чужої війни,
один на один із собою.
Корiння любовi
© Copyright: Якименко Юрий, 2015
Свидетельство о публикации №115080609719
Свидетельство о публикации №115080609719
Рецензии