Вчорашнiй Ромео
Розбий моє серце об скелю надії,
Яку ти так довго й тривало плекав…
Зруйнуй же, мій милий, зруйнуй мої мрії!
Наш останній момент вже настав!
Та я невблаганно, я вірити буду… Давай повернемось назад!
Назад у минуле, щасливий мій друже,
Торішнє й забуте не матиме вад!
Благаю! Молю! Чи тобі не байдуже?!
Не можу я критись з своїм каяттям!
Бо в серці моєму от здійсниться буря,
Й затьмарить, й затулить чиїмось життям
Колись ще таке недалеке минуле…
Й розіб’єш майбутнє, вчорашній Ромео,
І щастя, і мрії розіб’єш ти вщент!
Навіщо ж кривити своєю душею,
Якщо ти вже випив отруйний абсент?
Свидетельство о публикации №115080602696