Всі внутрішні гоніння - можливо це і крок,
Тікати чи звільнити себе від мотузок.
Яка чарівна тиша - здається так мені,
Бо лиш кричати можуть ті думи в'ючені.
Нав язані, налипші, накручені вони,
Рвуть душу надрібно мов чорні ворони.
Роздерли її сумнівом,боліло там де страх,
Зморили самі спогади й пустили по вітрах.
вони - думи.. вони з сумом...
© Copyright: Фата Моргана Яна, 2015
Свидетельство о публикации №115080500819
Свидетельство о публикации №115080500819
Рецензии