св тови л та

Як не вмирає Сонце від краю до краю
так не вмирає чиста душа
 вона повертає за темрявою
 Сонцем
 сіяє в вічності
 ніхто не вмирає
 а чергу свою знає
 і знову до світу звертає
 аж поки зіркою не злітає
щоб знову квіткою народиться
і птицею білою знову
до неба змиться
 отак і літа
 із літа до літа
 І все то і є
 СВІТОВІ
ЛІТА


Рецензии