Бавиться серпень
Тішить бажання мої -
Кидає зорі із неба
В замріяні ковилі.
Аж перехоплює подих
Та неймовірна краса.
Смарагди то сяють у травах,
Чи то бурштину сльоза ?
Сапфіри то, чи то перли
Вкривають духмянії трави,
Чи то діамантові зерна
Розсипані над степами ?
Десь загубився обрій
В коштовних отих каміннях.
Втратило серце спокій.
Дивлюся, немов божевільна.
Жадібно в пам'яті кошик
Збираю ці дивні скарби.
Прости, я благаю, Господи,
Пристрасть ось цю мою й душу,
Що за прикраси безцінні
До серпня пішла у раби.
Свидетельство о публикации №115080505842
Искренние потоки чувств!
Красивые поэтические строки!
Тешится, это правда, на прощание от души, только он несвободен по другому себя вести. В том не его заслуга, что покоя и сна лишил, потому он немым звездопадом посылает своё "Прости..."
Я не любуюсь звёздами: люблю дневной свет, дарящий зрелость богатого урожая и успокаиващее буйство набравшейся соков зелени...
С признанием,
Виктор Роскошный 18.04.2018 21:01 Заявить о нарушении
Від усього серця щиро дякую Вам, Віктор! Ваш відгук прекрасний!
Наталья Днепровская 22.04.2018 09:07 Заявить о нарушении