Наш час
Минають дні, і стомлені хвилини
Кудись ідуть, несуться, швидко мчать…
Старієш ти. Старію я щоднини,
Й лише тополі юними стоять.
Я не боюсь своєї одинокості,
Мене давно вже не лякає час,
Проте запал незграбної тривожності
Турбує світлі днини обох нас.
…він по-дитячому наївний і не знає,
Що скоро й він порине в небуття…
Наш час німий, проте він серце крає,
Наш час не довший, ніж чиєсь життя.
Наш час
© Copyright: Алина Голинко, 2015
Свидетельство о публикации №115080502670
Свидетельство о публикации №115080502670
Рецензии