Я на "дачі з поливом"
не буваю щасливим.
"Дача" - зветься грайливо
наш гектарний город...
То дружина хотіла,
то дружина купила..;
а мене залучила -
узяла в оборот.
Не слабкий, не ледачий..,
маю серце гаряче. -
Мої мрії козачі -
там, де степ, де ліси...
А на цій диво-дачі
я вже мало не плачу... -
Поливай, небораче, -
воду з річки носи.
Припиню поливати,
доплетуся до хати;
не вечерявши, спати,
наче зомбі, іду.
Ниють ноги і спИна... -
Вже я - майже руїна.
...Прикупила дружина
той город - на біду.
Дача з поливом
© Copyright: Анатолий Анненко, 2015
Свидетельство о публикации №115080405095
Свидетельство о публикации №115080405095
Рецензии