Сумна й не весела
Боса й голопуза.
Довго десь блукала,
Істини шукала.
По селах ходила,
Де річки й дерева,
Дід старий, бабуся,
Та маленька «рева»
На фермі корито
Бомбою розбите.
Молода корова
У землі зарита.
На автомобілях
Дядьки приїздили,
У гарних костюмах
Довго говорили.
Ліс, а за горою
Після бою місто –
Ні на що не гоже –
Пом’яте, мов тісто.
Вода й чорноземи
Були під бідою.
Ту біду прокляту
Хтось назвав «Війною».
Муза подивилась –
Люд увесь блукає.
Там, де не потрібно,
Істину шукає.ь шукає.
Хтось шукає гроші,
Хтось шукає владу,
Хтось шукає їжу,
Хтось шукає раду.
Хтось шукає рідних,
Ні за що убитих.
А хтось убиває
Голодних та ситих.
Стало сумно Музі –
Плачуть, нарікають,
Тільки у Ісуса
Раду не питають.
Припленталась Муза
Сумна й не весела –
Гинуть без Ісуса
І міста, і села.
*****
Свидетельство о публикации №115080307841