Про крадi1в

Пожалійте крадія, чесні громадяни,
                бо у того злодія все життя погане. -
Той нещасний чоловік, щоб здійснить крадіжку,
                недоїсть і недоп'є, недолежить в ліжку.
А напруження яке - до і після "справи"...
      Хоч і вийде все "О'кей!" - Не дай, Боже, слави.
Бо відомість крадію - як серпом по шиї. -
                Якщо викриє усе, то усе й "накриє".

Це стосується не всіх, хто чуже хапає... -
         Адже цей біблейський гріх... інших підіймає...
Бо який крадій - талант у своїм дерзанні,
                той крутій і в громадян завжди у пошані.
Він сприймається всерйоз в будь-якому колі...
           Всі йому говорять "Бос", він завжди на волі...
Співвітчизники мої, ви самі погляньте:
                є звичайні крадії, ну а є - гіганти...
В решті решт, в кінці кінців, ми повинні знати:
                "ху із ху"... і перед ким картуза знімати.

Тож звичайних крадіїв пожаліймо, люди! -
                Нам без тих "добродіїв" жити нудно буде.