Накошу я "зелені" - може буде "сіно"... -
Йдуть за літом сонячним осінь і зима...
Час мені з дружиною народити сина... -
...Досі ж - ні дружини, ні дітей нема.
А нАщо "зелень", як не для "сіна"?
Як не для "сіна" - то є сміття.
...Любов не купиш - вона безцінна,
А без любові... яке життя?
Ой встаю зарано я, спати йду запізно. -
Косовиця з косовиць - кожний божий день.
Вже і доля мені вслід поглядає грізно...
...Я забув - коли співав радісних пісень.
Хай надходить швидше вже та свята неділя -
Може я зустріну ще (десь, хоч на межі)
над тими покосами бісового зілля(?) -
квіточку любові, квіточку душі.
Бо нАщо "зелень", як не для "сіна"?
Як не для "сіна" - то є сміття.
...Любов не купиш - вона безцінна.
А без любові... яке життя?
Пiсня молодого косаря зеленi
© Copyright: Анатолий Анненко, 2015
Свидетельство о публикации №115080302524
Свидетельство о публикации №115080302524
Рецензии