Так дивно перевертається з ніг на голову
Все, що ти знала, і все, за що ти трималася.
Багато слів, та тепер ти не віриш жодному.
Мишоловка порожня. Ти знала і все ж піймалася.
Так тихо тікають залишки добропорядності,
Витісняються з мозку, розчинені в чистому вермуті.
І сльози розпачу заміщені плачем радості.
Мишоловка порожня. Але ти жива - і все на тім.
Так соромно знову читати старі щоденники:
Мала і дурна була... А тепер що змінилося?
"Тоді" і "тепер" ти зведеш до одного знаменника.
Мишоловка порожня. Всі змінні давно скоротилися.
11.04.2014
***
© Copyright: Змиевская Елизавета, 2015
Свидетельство о публикации №115080204839
Свидетельство о публикации №115080204839
Рецензии