…важкий вітер змін
холодний на дотик,
чи то він хотів,
щоб всі стали проти?..
на відстані смутку
пригоди душевні,
в безмірності руху
терпіння безмежні
свічки запалили,
серця зійшлись мовчки…
невже незлюбили,
що тане час поки,
скорялись в покорі –
тілом? не духом…
із вибриків волі
поезії звуки
дарують мить Вічну!..
щоб ми відшукали
дорогу до дому,
чужими не стали
в мовчанні близькому…
мовчки...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115080201198
Свидетельство о публикации №115080201198
Рецензии
