Цвітуть білі лілії, наче вкриті інеєм,
Наче вкриті інеєм лілії лежать...
Розтоптав хтось лілії, пелюстки обірвані -
Пелюстки обірвані, рани ще болять...
Тихо плачуть лілії вранішніми росами,
Крапля за краплиною, мов сльоза душі.
А у полі дівчина з золотими косами,
Там, де небо з хмарами та ідуть дощі...
Йде ногами босими, трави де нескошені,
Дощами вмивається, сльози гірко ллє,
Витирає личенько, сльози знов непрошені,
Щастя загубила десь, ніяк не знайде...
Плачуть бiлi лiлii
© Copyright: Гойнолка, 2015
Свидетельство о публикации №115080103402
Свидетельство о публикации №115080103402
Рецензии
Квіти, квіти… Чарівні квіти,
Кольорові, великі й малі…
Ви умієте душу зігріти,
Бо й самі ви — душа землі.
С повагою.
Борис Воловик 24.09.2017 10:12 • Заявить о нарушении
Кольорові, великі й малі…
Ви умієте душу зігріти,
Бо й самі ви — душа землі.
С повагою.
Борис Воловик 24.09.2017 10:12 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 13 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.