Темне небо, десь далеко мерехтять зірки,
Ти дивишся на них цієї миті?
Я знов роблю свої ривки
Попелом часу що покриті.
Я знов молюсь за те життя
В якому ми хоч трошки разом.
Твоє моє серцебиття
Зливаються в єдину фразу.
Пишу тобі у твій блокнот,
Щоб не згубить і краплі думки,
Сонцесплетіння наших нот -
Мої незграбні подарунки.
28. 10. 14
© Copyright: Марта Пройслер, 2015
Свидетельство о публикации №115073100757
Свидетельство о публикации №115073100757
Рецензии
