Нас час поволі вибиває;
чимдалі - рідшають ряди...
Частіше серце відчуває,
що недалеко до біди.
Втрачаєш молодість і силу;
а мрії... - схлинули давно.
Стрибнув би сам уже в могилу,
якби не праця та вино.
А що іще на нас чекає
і що тримає нас "невдах"?
Хоча... душа у снах літає,
мов легкокрилий білий птах.
Однолiткам
© Copyright: Анатолий Анненко, 2015
Свидетельство о публикации №115073101454
Свидетельство о публикации №115073101454
Рецензии