позбутись...
…одного сумного дня,
чи самотньої ночі
дощ стане слізьми…
бо ти якось вб’єш мене
зачинивши за мною двері,
відвернувшись від мрії –
своїм мовчанням, про нас
викреслиш щастя миті,
порвеш усі фото, вірші –
зробиш боляче пам’яті,
не вірячи власній зраді…
примарою стане минуле
вдягнувшись в одежу чорну
лупцюватиме виною (за бувше)
щодуху, щосили болем своїм,
а він затягуватиме зашморгом завтра
мотузку на горлі, і душитиме,
що сильніше тим болючіше…
для когось воно відоме,
неначе війни прокляття
торкнулось дійсності грою,
а як же вірити хочеться,
знову любити, щасливими бути,
щоб мрій не позбутись…
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115073101240
Свидетельство о публикации №115073101240
Рецензии
чому про біль сила слова глибша зрозуміліша ніж оди про щастя............
щасти... з теплом)))
Лида Скрипка 31.07.2015 16:16 • Заявить о нарушении
щасти... з теплом)))
Лида Скрипка 31.07.2015 16:16 • Заявить о нарушении
