Я вже давно не поспішаю,
не піддаюся метушні;
бо, що я маю, що не маю... -
усе від Господа мені.
Я вже давно не поспішаю,
бо поспішати - то дурне.
Добро на мене почекає,
а зло.., можливо, обмине..
Життєві аркуші гортаю,
земну природу обіймаю;
від майбуття дарунків жду
(дасть доля радість чи біду?).
...Та вже давно не поспішаю,
бо... не до юності іду.
Я вже давно не поспiшаю...
© Copyright: Анатолий Анненко, 2015
Свидетельство о публикации №115073003168
Свидетельство о публикации №115073003168
Рецензии
Так, Анатолію, до юності ми вже давно не йдемо. Якщо я не помиляюсь, ви друкуєтесь під псевдонімом, а ваше справжнє прізвище Васильцов. Хотів би познайомитись з вами поближче. Я переселенець з Дебальцевого, зараз мешкаю в м. Кремінна.
З повагою,
Николай Дубовой 02.08.2015 09:19 • Заявить о нарушении
З повагою,
Николай Дубовой 02.08.2015 09:19 • Заявить о нарушении
Добрий день! Радий буду з Вами зустрітися.- Подзвоніть мені (мій номер телефонний візміть в бібліотеці, ябо в районному будинку культури).Чекаю.
Анатолий Анненко 02.08.2015 11:05 Заявить о нарушении
Анатолий Анненко 02.08.2015 11:05 Заявить о нарушении