Зорі сьогоднi якісь бездиханні,
Трохи холодні - як горда панна
Дивляться зверхньо на чужі страждання.
Їх не турбують людські коливання,
Звикли вже чути вічні зітхання,
Гучні поривання й нічні ридання,
Зорі давно на межі замерзання,
Їм нема діла до твого виживання.
29.07.15
Зорi сьогоднi якiсь бездиханнi...
© Copyright: Юлия Солован, 2015
Свидетельство о публикации №115072900752
Свидетельство о публикации №115072900752
Рецензии