Спекотне лiто...

Падають яблука...сонцем спікаються в джем...
(Видалось нині спекотне й засушливе літо)
Небо прозоре не радує землю дощем...
Низько голівки схилили засмучені квіти...

З гілки на гілку тихенько зліта вітерець,
Ніби боїться сполохати літню спекОту...
Коник в траві причаївся, малий стрибунець...
Навіть птахИ не співають: упали в дрімОту...

Тільки жабИ, мов скажені, в ставку квакотять:
В рідних пенатах вони відчувають роздолля...
Гуси з качками стрімглав до водиці біжать,
Літу радіють, мов діти, бо... вільному - воля...

Верби схилилися...віти полощать в ставку,
А горобини, у сквериках, мріють дощами...
Все на землі помира, засиха без дощу,
Тож... всі в чеканні його, наче рідної мами..
 


Рецензии