Осінній сад жовтаве листя ронить,
хлюпоче дощ і вітер завива;
ще кілька днів -
і помарніють крони...
Але весна в моїх думках жива:
Я знову бачу яблуневі квіти,
я знову чую співи солов'їв...
На цій землі збагне,
що значить ЖИТИ,
той хто любив,
всім серцем хто любив.
І... хай зима, і хай морози люті;
ще й довгий шлях
поміж пітьми і зла... -
Та щастя дні душею не забуті,
адже і в ній колись любов цвіла.
РокИ, рокИ... - тягар, який не скину;
і юність я назад не поверну... -
Та все ж кажу, співаю доньці й сину:
"Хто знав любов, той не втрача весну!".
Осiннiй сад
© Copyright: Анатолий Анненко, 2015
Свидетельство о публикации №115072807540
Свидетельство о публикации №115072807540
Рецензии