Розквітлі соняхи до хати занесу -
в кімнатах стане більше світла і тепла;
я помолюсь на цю божественну красу,
яку земля вітчизни милої дала.
О, літо, літечко ясне,
ти ще не покидай мене. -
Болючий сум осінніх днів
хай душу й серце обмине.
Були дощі... Була й засушлива пора...
У нас в саду уже і стиглі є плоди...
Та квітка юного кохання не вмира.
І я жадаю, щоб вона цвіла завжди.
...Господь створив тебе з терпіння й доброти. -
Я переконуюсь у тому знов і знов.
Живу я радісно, бо є у мене ти -
мій оберіг, моя навік одна любов.
О, літо, літечко ясне,
ти ще не покидай мене. -
Болючий сум осінніх днів
хай душу й серце обмине.
О, лiто, лiтечко...
© Copyright: Анатолий Анненко, 2015
Свидетельство о публикации №115072807374
Свидетельство о публикации №115072807374
Рецензии