Ще вчора

З якої нежиті та звідки складки,
Морщини перлом білим на долонь,
І без винагороди наостанок,
Ми тішимося зливою й теплом.

Ми тішимось безмовними мотивами,
Чужими дУмками та посмішкою вслід,
Ще вчора ми обпечені кропивою,
Неслись у полум'я м'яких, німих колид.


Рецензии