ТАМАРОЧКО, ЦИГАНОЧКО
Замружив очі і згадав циган,
Як йшов із ними з Криму до Полтави.
Згадав тебе, і твій чарівний стан,
І погляд твій палкий і величавий.
Заворожений, пив твої пісні,
П’янкі й грайливі, як вино Карпатське.
Де станемо, одразу ж по порі,
Тебе до гурту звав барон циганський:
Тамарочко, циганочко,
Співай, танцюй, гуляй.
Тамарочко, циганочко,
Світ Божий звеселяй.
Тамарочко, циганочко,
Під супровід гітар,
Твій голосочок пташкою
Злітає аж до хмар.
Хтось із циган вишукує:
«В її плечах пташині крила дрижали!»
Інший вигукує: «Її пісні серцю крила дарували!»
Хоч сотню літ на світі проживи.
Одначе пам’ять серця незгасима.
Ті світлі дні, крізь ламані стежки,
Ніс і несу, як перше слово сина.
Чеєері - зірочка моя ти провідна,
Мій оберіг - це я напевне знаю,
Почуй мене, де б зараз не була,
Бо й я тебе до гурту зазиваю:
Тамарочко, циганочко…
Тамарочко, циганочко
© Copyright: Александр Выженко, 2015
Свидетельство о публикации №115072601503
Свидетельство о публикации №115072601503
Рецензии