Риболовля
підняли мене досвіта...
Кажуть: "Вже минає літо -
тож по рибу тре... сходити". -
Треба, ніде правди діти.
Я тому не здивувався,
з ними я не сперечався;
полегеньку розім'явся,
сам хутчіш за них зібрався..,
й на канапі скраю вклався.
Але зась... (поспав лиш "крапу") -
повели, мов кволу шкапу.
Йду (про себе "дячу папу") -
всі думки, щоб дати"драпу",
повернутись на канапу.
...Перетнули бір і поле -
руки й ноги накололи...
Спали ще птахи і бджоли...
Чую: "Просипайсь, Миколо!" -
(...Просипайся... - ніч навколо...).
Вже як сонечко вставало,
до ставка ми дочвалали.
Каже батько: "Вийшло вдало!
Хоч помучились немало -
кращі "точки" позаймали".
Дали вудку і мені
(чи ловитиму, чи ні...);
черв'яки і хліб - наживка. -
Влаштувався я на пні.
(...Але все... - у напівсні).
Де мої спокійні дні?
Тож сиджу біля ставка...
Вудка довга і важка...
Комарі..! А тут ще й жаба
підплива до поплавка
(прикро - зайнята рука). -
Ситуація бридка.
Батько поруч, далі - брат
(під вербою "в акурат");
задивилися на воду,
наче там коштовний клад
(видно, діло йде на лад). -
Я за них душею рад.
Ще радію я тому,
що дивлюся на суму... -
Мати нам харчів поклала:
"як на десять - одному"!
Та мовчу - "ні "бе", ні"му".
І мовчу я ось чому:
Скоро батько скаже: "Так!
Без сніданку це - марняк.
Розкриваймо, хлопці, сумку -
там є смажений гусак".
(То хороший буде знак!
Їсти хочу - аж закляк).
Помідори, огірки,
з тернівками пиріжки,
сало з часником, котлети... -
їжа(!) на усі смаки
(все це "піде" залюбки). -
...Я прокинувся-таки!
Ну тепер я вже не сплю.
Хоч незручності терплю,
ні на що себе не злю.
Літній ранок цей хвалю!
...Бо таку ось "риболовлю"
чесно кажучи, люблю!
Свидетельство о публикации №115072503454