Вітчизна рідна, ненька Україна,
Покрита ж вся полями та горами,
І Дніпр просторий посеред держави,
Родючі землі в тебе, пишного врожаю.
Чому з такими природніми дарами,
Ми мусимо дивитися на крах,
Коли стоїть рідненька ненька Україна,
На двох колінах посеред держав.
У нас же нація кмітлива,
Всі розуми всесвітні (майже) з України,
Ми є не тільки плодоносна на харчі країна,
А й на найліпші на Землі уми.
Ми обдаровані природою й не втішні,
Бо замість розквіту держави та приросту,
Йдемо на прив'язі у владних паничів,
Що нам диктують, як прожити в нищиті.
Як трапилося так і що зробити,
Аби повстати у очах чужих,
З системи рабства в світовому обороті,
І всім навколо справжню Україну показати.
Вiтчизна
© Copyright: Злата Боголюбова, 2015
Свидетельство о публикации №115072503193
Свидетельство о публикации №115072503193
Рецензии