Дивись мені в очі,
загіпнотизую тебе.
На вушко прошепочу
"без тебе так зле"!
Ні краплі правдивої,
тобі на жаль не дано.
Ми грали занадто довго,
в пляшку та вино.
Мої руки відігравали,
на клавішах гарні етюди.
Ти бачив це у мареннях,
я ж була наче усюди.
Дівчина що завжди плутає,
кохання з грізним ворогом.
Насправді маленька залякана,
та хоче вбитись морозивом.
Ти посмішку ясну не забув,
не намагайся навіть заперечити.
Твій поїзд та файне місто,
гадаєш зможе тобі щастя забезпечити?
Кохання - ворог?
© Copyright: Марина Юневич, 2015
Свидетельство о публикации №115072409717
Свидетельство о публикации №115072409717
Рецензии