Моя сизокрила

Я тебе ні як не відпустив,
Бо на серці моїм твої пута.
Не забув ще і не відлюбив,
Що поробиш, що настала скрута.

Крилось маревом моє життя.
Після тебе ніч темніша стала.
Я бажав, щоб наше майбуття
Кращим цвітом долі зацвітало.

Як же можна серцем відпустить?
Хай із рук моїх злетіла пташка.
Помахали в небі два крила
На прощання... Як же було тяжко.

Часто днем на небо я дивлюсь,
Де ж літає моя сизокрила?
Я за неї тихо помолюсь,
Щоб нещастна доля не згубила.

          24.07.2015р.


Рецензии
Очень нежные и трогательные строки любящего сердца...
Радости и вдохновения вам, Николай!
С теплом души,

Ядвига Довнар   28.01.2022 11:31     Заявить о нарушении
Спасибо Вам за тёплую рецензию. Приятно и взаимно. С теплом...

Николай Неборачко   29.01.2022 15:17   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.