Чи може людина в щастя вбачати,
Коли за життя мало де вдяка,
Де віра - зневіра, де щастя - біда,
Як хочеться вірити в дитячі дива.
З дитинства ми мрієм у сні й наяву,
Про щастя в майбутнім і силу нову,
А мрія й надія розіб'Ється за раз,
Як тільки зі світу чудес поверта.
Життя це реальність і мрій тут нема,
Брутальна є здатність до правил життя,
Чи може мрійливе дитя, що зростає,
Так само, як зрання, блукати де є...
З роками всі мрії в надії зійдуть,
І з кожними днями реальність знайдуть,
Що всі побажання зіб'ють нанівець,
В жорстокі критерії буття заведуть.
Реальнiсть
© Copyright: Злата Боголюбова, 2015
Свидетельство о публикации №115072404170
Свидетельство о публикации №115072404170
Рецензии