Сподiвання
Мене, мов нитку, миттю розірвати.
То виплід віри, може, глупоти,
Народжений у зоряну скловату.
Я зникну, скину тіло на льоту;
Ковзну по серцю - в ньому буде ранка,
І душу, відлетілу сироту,
Ти ще згадаєш літнього світанку.
Свидетельство о публикации №115072403618