Л. Юферова, Мятутся мысли. Пер. с укр

Мятутся мыслей пуганые птицы:
Так кто же я? Куда, зачем иду?
И жизни полустёртые страницы
Уж прочитать, наверно, не смогу.

Куда иду? Куда беда несётся?
И где же мой привал на перевале?
И день за горизонтом остаётся,
И свет бежит быстрей всё дале, дале…

Ветрище слёзы выбьет ли, сотрёт ли…
Имущества и денег нет искони…
Я из детей из Божьих ли, сирот ли,
Чьи от рождения чисты ладони.

И всё бреду устало к той меже я…
Так жутко жизни оборвать момент…
И прижимаю совесть всё к душе я —
Мой самый драгоценный документ.

-----------------

Клубочуться збентеженi думки
Людмила Юферова

Клубочуться збентежені думки:
А хто ж я є? І звідки? І для чого?
Мого життя затерті сторінки
Вже й прочитати, мабуть, неспромога.

Куди ж я йду? Куди веде біда?
Де той спочинок, що на перевалі?
А день за днем за обрій осіда,
І світ біжить все швидше далі й далі…

Не маю ні валізи, ні грошей…
Вітриська сльози викрешуть солоні…
Мабуть, я й справді з Богових дітей,
В котрих завжди розправлені долоні.

А я все йду, стомившись, до межі…
Як лячно, що життя там обірветься…
І все, що маю – совість у душі –
Важливий документ мойого серця.

http://www.stihi.ru/2015/07/21/199