Твій погляд насторожений, як Ніч,
Що ще не впевнена – віддатись чи молитись…
У одкровеннях з Небом віч-на-віч
Не знаєш ще – ридати чи радіти…
Твій голос – то як зірвана струна,
То як проміння золото-гаряче…
Іще боїшся – кут глухий, стіна…
Все намагаєшся не зна кому віддячить…
Твій подих – легкий-легкий, наче пух,
Що у польоті ловить насолоду…
Не поспішай до перших-ліпших рук…
Не намагайся втратити Свободу…
22.07.2015
Твiй погляд насторожений, як Нiч
© Copyright: Катерина Жебровська, 2015
Свидетельство о публикации №115072209618
Свидетельство о публикации №115072209618
Рецензии