С тоской
Которые сейчас детей теряют.
Их души и сердца не принимают
Той страшной истины,
Что дети гибнут зря.
Война закончится. Ее позор,
И страх, и боль со временем отступят.
Но в чью бы пользу ни решился спор,
Он не окупит ничего и не искупит.
Понадобится много слез и лет,
Чтоб снова сделать нас друг другу ближе,
Но столько у меня в запасе нет –
И вряд ли это я уже увижу.
***
Із жахом згадую весь час про матерів,
Які у цій війні дітей втрачають.
Їх душі і серця їх не сприймають
Відсутність сенсу у загибелі синів.
Війна скінчиться. Вщухнуть біль і страх,
Її ганьба, її ненависть люта.
Але нема таких у світі благ,
Що за війну достатня є спокута.
Часу багато, сліз гірких чимало
Передуватимуть поверненню до ладу.
Та це вже не мого життя розрада –
Мені на долю лихо це припало.
Свидетельство о публикации №115072200737
Георгий Курганский 17.10.2015 15:37 Заявить о нарушении