Я йду до тебе, Море
Візьми мене до себе з берегів.
Нікому не скажу я ані слова,
Лиш змий із мене пил моїх гріхів.
Візьми мене одразу і навічно.
Тобі рабою стану я, повір.
Не витримаю більш серед цинічних
Щодня проходити новий відбір.
Немає сили більше проживати
Життя своє...а може й не своє.
Я знаю, зможеш більшого ти дати
Забрати й врятувать життя моє.
Якби ж ти знало, як мене чаруєш.
Як дівчину троянди й діаманти.
Врятуй мене! О, море, ти врятуєш?!
Думки мої, неначе еміґранти.
Я йду до тебе. Море, ти це чуєш?
В обійми йду до матінки атлантів.
Свидетельство о публикации №115072205440