Клубятся мысли - из Л. Юферовой

           Людмила  Юферова.
      Клубочуться  збентежені  думки... http://www.stihi.ru/2015/07/21/199


Клубочуться  збентежені  думки:
А  хто  ж  я  є?  І  звідки?  І  для  чого?
Мого  життя  затерті  сторінки
Вже  й  прочитати,  мабуть,  неспромога.

Куди  ж  я  йду?  Куди  веде  біда?
Де  той  спочинок,  що  на  перевалі?
А  день  за  днем  за  обрій  осіда,
І  світ  біжить  все  швидше  далі  й  далі...

Не  маю  ні  валізи,  ні  грошей...
Вітриська  сльози  викрешуть  солоні...
Мабуть,  я  й  справді  з  Богових  дітей,
В  котрих  завжди  розправлені  долоні.

А  я  все  йду,  стомившись,  до  межі...
Як  лячно,  що  життя  там  обірветься...
І  все,  що  маю  –  совість  у  душі  –
Важливий  документ  мойого  серця.


       Поэтический  перевод  с  украинского  С. Жуковой:


Клубятся  мысли:  Кто  я?  Для  чего?
Смущённо  вопрошают:  Я  откуда?
Страницы  жизни  вытерты...  их  трудно
прочесть...  почти  не  видно  ничего.

Где  отдых  и  заветный  перевал?
Куда  иду?  Куда  ведут  печали?
А  мир  бежит,  как  будто  опоздал,
а  дни  за  горизонтом  оседают...

Ветрища  высекают  искры  слёз,
Не  обрела  ни  скарба  я,  ни  денег...
Возможно  я  из  тех,  кто  Божьи  дети,
с  открытыми  ладонями  для  гроз...

Но  всё  иду,  усталая,  к  меже...
Как  страшно,  –  что  за  тою  тайной  дверцей?..
Всё  что  имею  –  совести  сажень  –
Важнейший  документ  души  и  сердца.