Чому так сталось, тату
Скільки вже пройшло, я тебе не бачу,
Зате точно знаю, що ти не лінивсь.
Відкривай вікно, я тебе побачу,
Бо сьогодні знову ти мені приснивсь.
Де б не їздив я, знову повертався,
На мосту стояв ти, завжди цілував.
І в житті ніколи ти не відвертався,
Та чому так сталось? Я не відчував.
На подвір’ї сонце, бачу нашу хату,
Та ніхто не знає, серденько щемить.
Залишив назавжди ти нас, рідний тату,
Одиноко мама на мосту сидить.
Посходились знову твої онучата,
Посідали рядом діти за столом,
А на серці сльози, бо нема вже тата,
Тільки мама гріє батьківським теплом.
05.02.2013р
© Copyright: Владимир Олийнык, 2015
Свидетельство о публикации №115072104977
Свидетельство о публикации №115072104977
Рецензии
Велика туга приходить, коли уходять самі найдорожчі. І тільки той знає, який це біль та щем, хто це пережив.
Гарний вірш, гарні слова. Як Ваша мама зараз та й Ви самі? З повагою Олена Лугавцова.
Елена Лугавцова 09.03.2016 07:47 • Заявить о нарушении
Гарний вірш, гарні слова. Як Ваша мама зараз та й Ви самі? З повагою Олена Лугавцова.
Елена Лугавцова 09.03.2016 07:47 • Заявить о нарушении