…цілує вітер без упину
холодну будить ніч осінню,
в шумній мелодії із хвиль
безмовні душі, що є сил
долають відстані безмежні,
і з невідомим на дуелі
змагається за істини сліпі
людина з тінню у самій собі
затуркана з віків страхами,
зневірою звільнитися від болю…
ми стали жертвами в банальній грі
відчуємо себе в буденності мішенями
подертими війною, часом пошматованими,
словами чорними на білому папері
спечеться справжня кров
пролита вічністю на сцені…
душа - мiшень...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115072001259
Свидетельство о публикации №115072001259
Рецензии