Нехай вона помилиться
Пробач і не карай!
Дододу квітка хилиться,
А почуття - над край.
Вона і так покарана:
Зруйноване життя,
Чомусь в ранковім мареві
Зникають почуття.
Слова згубились марнії,
Кричать не стане сил...
Усе: в осіннім зареві
Палає небосхил.
Нехай вана помилиться...
Прости і відігрій
Додолу квітка схилиться...
Топтать її не смій!
Свидетельство о публикации №115071808694