Стану я на барикади слова ,
Бо це мій пост, і я тут кулемет.
Бо моя зброя - моя мова ,
Де кожен постріл- це куплет.
Сидиш ти у хоромах пишних , теплих,
А повз везуть страшний вантаж.
Цинкові хати для померлих,
Для спокою і тиші страж.
І соромно мені , що й я не в вирі.
Що не танцюю з смертю я.
Бо я живу і досі в мирі ,
Бо ВІН поклав своє життя.
Коли гримить мече
© Copyright: Аделаида Крестенская, 2015
Свидетельство о публикации №115071706650
Свидетельство о публикации №115071706650
Рецензии