Спят стихи, как маленькие детки.
Слышу каждый шорох, каждый вздох.
Родненькие, лучшие на свете.
В каждом – и надежда, и итог.
О любви. О детях. О любимой.
Обо всём, чем столько лет живу.
Всё в стихах, как жизнь, неумолимо
день и ночь, во сне и наяву.
И когда случилось пробужденье,
я спешу, стремлюсь не пропустить
каждое мгновенье наслажденья –
новое и светлое родить.
Замерло дыханье у истоков –
в предвкушеньи творческой игры.
А пока – из шорохов и вздохов –
все во мне, все дремлют до поры...
Спят стихи, как маленькие детки
© Copyright: Миклош Форма, 2015
Свидетельство о публикации №115071600931
Свидетельство о публикации №115071600931
Рецензии
Вірші сплять, як ті маленькі діти,
В кожному - джерельце, хоч напийсь!
Найрідніші та найкращі в світі,
В них - і мрії, й підсумок якийсь.
Про кохання, про дітей, про милу,
Бо все те - дорожче над усе.
Все в моїх рядочках знайде силу,
Найщирішим словом проросте.
Раптом хтось із них розплющив очі -
Поспішаю в цю чарівну мить
Кожним словом, чистим та пророчим
Нове й світле диво породить.
І завмре мій подих від бажання
знов пірнути в творчі хвилі гри...
Ну а поки - шепіт та зітхання -
Все в мені, дрімає до пори...
Лена Денисова 2 16.03.2016 18:45 • Заявить о нарушении
В кожному - джерельце, хоч напийсь!
Найрідніші та найкращі в світі,
В них - і мрії, й підсумок якийсь.
Про кохання, про дітей, про милу,
Бо все те - дорожче над усе.
Все в моїх рядочках знайде силу,
Найщирішим словом проросте.
Раптом хтось із них розплющив очі -
Поспішаю в цю чарівну мить
Кожним словом, чистим та пророчим
Нове й світле диво породить.
І завмре мій подих від бажання
знов пірнути в творчі хвилі гри...
Ну а поки - шепіт та зітхання -
Все в мені, дрімає до пори...
Лена Денисова 2 16.03.2016 18:45 • Заявить о нарушении
